Смугаста плямистість [Pyrenophora graminea]
ШКОДОЧИННІСТЬ ТА ПРОЯВИ ХВОРОБИ
Уражує листки, піхви, стебла і колос спочатку у вигляді жовтих плям, які пізніше зливаються у світло-коричневі смуги з вузькою пурпуровою облямівкою. На плямах і смугах утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. Перші симптоми ураження хворобою можна виявити у формі поздовжніх смуг у середині листка не раніше, ніж у фазі початку кущення. Максимальний розвиток хвороби спостерігається зазвичай у фазі цвітіння – наливання зерна. У місцях ураження листки підсихають, руйнуються, розщеплюються вздовж жилок на кілька частин, засихають і обпадають. При ураженні колосу міцелій проникає в зав’язь, спричиняє внутрішнє зараження зерна без зовнішніх ознак, але в окремих сортів спостерігається побуріння зародка і всієї зернівки. Смугаста плямистість призводить до відмирання листків, утворення щуплих зерен. Урожай зерна за епіфітотійного розвитку може зменшуватись у 4,5 рази.
УМОВИ ПОШИРЕННЯ
Збудник зберігається у вигляді конідій і міцелію на уражених рослинних рештках і в зерні. При насіннєвій інфекції проростки ячменю часто гинуть. У разі виживання рослин спостерігається дифузне ураження, внаслідок чого вони відстають у рості й розвитку, різко знижують продуктивність. Найбільшого розвитку хвороба досягає за умов холодної й затяжної весни, при частому випаданні дощів, тому ячмінь сильніше уражається при ранніх строках сівби. Внесення повного мінерального добрива затримує розвиток хвороби, а одностороннього азотного – навпаки.