Борошниста роса
ШКОДОЧИННІСТЬ ТА ПРОЯВИ ХВОРОБИ
Уражує листки, листкові піхви, стебла, колоскові луски й остюки у вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцеліюта конідіального спороношення збудника хвороби. Пізніше він ущільнюється й утворює спочатку білі, а потім буруваті ватоподібні подушечки, на яких з’являються чорні плодові тіла – клейстотеції. Ураження борошнистою росою призводить до зменшення асиміляційної поверхні та зниження інтенсивності фотосинтезу рослин. При сильному й ранньому ураженні зменшуються кущистість і висота рослин, затримуються строки колосіння, настає передчасне достигання зерна. Зерно формується кволе. Недобір урожаю при цьому досягає 30% і більше. У середньому він становить на пшениці 10–15%, житі – до 5%, ячмені – 15–20% і вівсі – близько 10%.
УМОВИ ПОШИРЕННЯ
Зимує збудник міцелієм на озимині та клейстотеціями на рослинних рештках. Основним джерелом поширення хвороби в період вегетації злаків є конідії. Вони проростають за вологості 95–100% та температури від +3...+31°С (оптимум+14...+17°С), а рослини можуть уражатися за температури 0...+20°Сі вологості повітря 50–100%. Тривалість інкубаційного періоду хвороби становить 3–11 днів (у середньому 4–5 днів). Підвищення температури понад +30°С різко затримує розвиток хвороби. Сильне ураження озимих відзначається на ранніх посівах, за високої їх загущеності та недостатньої освітленості, при внесенні високих доз мінеральних добрив, особливо азотних.
Цей елемент вище містить вміст з Youtube і передає дані на Youtube. Ви можете заблокувати це уполітиці конфіденційності даних
Хвороби на пшениці - борошниста роса.
